86-й березень Ліни Костенко

Українська письменниця Ліна Костенко відсвяткувала 86-й день народження. 

Цитати з її творів уже стали афоризмами.

Про нашу історію

Історії ж бо пишуть на столі.
           Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
           Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
       піснями і невільницьким плачем.

Про незалежність

Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.

Про огидну терплячість українців

Ми думаємо, що це у нас шляхетна толерантність, а це у нас воляче терпіння.

Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.

Про гідність

     Отак як є. А може бути й гірше,
    А може бути зовсім, зовсім зле.
           А поки розум од біди не згірк ще, –
      Не будь рабом і смійся як Рабле!

Про мову

Ну, от і дожилася наша мова,
  була-була безсмертною в віках,
           але прийшли бендюжники від слова

і потопили мову в матюках.

Про боротьбу за владу

Настала якась собача старість ідей. Ніхто нічого не хоче. Ніхто ні за що не бореться. Тільки наші політики за владу над нами.

Про світову загрозу

Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
        Куди ж ви дивитесь, народи?!
   Сьогодні ми, а завтра – ви.

Про людські стосунки

                    Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
            А я кажу: не кожна, ой не кожна!
           Чужа душа — то тихе море сліз.
                          Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.

Про кохання

Пристрасть — це натхнення тіла, а кохання — це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.