86-й березень Ліни Костенко

Українська письменниця Ліна Костенко відсвяткувала 86-й день народження. 

Цитати з її творів уже стали афоризмами.

Про нашу історію

Історії ж бо пишуть на столі.
           Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
           Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
       піснями і невільницьким плачем.

Про незалежність

Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.

Про огидну терплячість українців

Ми думаємо, що це у нас шляхетна толерантність, а це у нас воляче терпіння.

Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.

Про гідність

     Отак як є. А може бути й гірше,
    А може бути зовсім, зовсім зле.
           А поки розум од біди не згірк ще, –
      Не будь рабом і смійся як Рабле!

Про мову

Ну, от і дожилася наша мова,
  була-була безсмертною в віках,
           але прийшли бендюжники від слова

і потопили мову в матюках.

Про боротьбу за владу

Настала якась собача старість ідей. Ніхто нічого не хоче. Ніхто ні за що не бореться. Тільки наші політики за владу над нами.

Про світову загрозу

Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
        Куди ж ви дивитесь, народи?!
   Сьогодні ми, а завтра – ви.

Про людські стосунки

                    Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
            А я кажу: не кожна, ой не кожна!
           Чужа душа — то тихе море сліз.
                          Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.

Про кохання

Пристрасть — це натхнення тіла, а кохання — це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.

Східна культура як ключ до пізнання Україною себе

Ми, європейці, надзвичайно мало знаємо Схід. Один гонконгський журналіст якось зазначив, що із західних публікацій про Схід складається враження, ніби для європейців Тайвань і Таїланд — це те саме, а Пекін вони вважають столицею якоїсь із цих країн.

Натомість ґрунтовні знання Сходу допомогли б нам зрозуміти власну культуру, історію і власне місце у світі, особливо зважаючи на те, що історія розвивається за спіраллю. Були часи, коли на вищому щаблі опинялися східні країни. Коли європейці ходили в шкурах, китайці вже знали компас і суднобудування. А після буржуазних революцій піднімається за цією спіраллю європейська культура. Зараз знову на перше місце виходить Схід. І це тільки початок сходження...

Україна — по європейський бік межі між Заходом і Сходом. Треба навчитися користуватися цим розташуванням, не втрачаючи індивідуальності.

 Схід дає гарний приклад того, як, збагачуючись новим, можна зберігати ідентичність. Якщо ми викинули дерев’яних Перуна й Дажбога в Дніпро, то японці зберегли синтоїзм, прийнявши буддизм. Вони сприймають інше, органічно поєднуючи його з власним.

 Коріння західної культури дії можна пов’язати з християнством. Воно ставить людину в центр світу, підкорюючи їй природу. Людина Заходу справді відчувала себе царем природи. Атомна бомба й бактеріологічна зброя — це знахідки Заходу. Китайці, винайшовши порох, могли б завоювати світ, однак використовували порох протягом століть лише для феєрверків. Натомість європейці насамперед зробили з пороху гармати й мушкети...

 Різниця в наших світосприйняттях очевидна й у побуті, музиці, літературі тощо. Якщо для нас ужиткове мистецтво перетворюється на розкіш, то в Японії, наприклад, цінується не матеріал, а вправність: глиняна чашка, майстерно прикрашена, може коштувати набагато більше, аніж позолочена порцелянова чаша.

 Різні підходи й до музики. Ніхто не знає японського композитора рівня Бетховена чи Моцарта. І не тому, що їх немає, а тому, що всі японці — композитори й музиканти. Немає японця, який би не вмів грати хоч на одному інструменті. У європейців же навчати дитину гри на фортепіано — це вже підняти її на щабель вище від інших дітей.

Ще більшу різницю у світоглядах демонструє література. Коли європейці наприкінці ХІХ століття долучилися до японської поезії — це був справжній шок. Французький літературознавець Жуль Ренар під впливом японського хоку писав: «Перше. Прекрасним є все на світі. Про свиню треба говорити так само, як про квітку. Друге. Я переконаний, що будь-який опис, що містить понад 10 слів, не є художнім. Третє. Стосовно майже всієї європейської літератури можна сказати, що вона занадто довга. Четверте. Життя треба зводити до його найпростіших виявів». Вінсент ван Гог звернув увагу на здатність східної людини годинами спостерігати за тим, що поруч, і бути від цього щасливою. «Вони що, міряють відстань до Місяця? Ні. Їх чарує саме те, що є поруч».

 Уміння в близькому побачити Всесвіт найкраще, як на мене, віддзеркалює хоку сучасного поета Іїди Дакоцу:

                                                                    В росинку вгледівшись,

Що з листячка звиса,
               Себе, самотнього,
                                  під Місяцем побач.

У цьому й відмінність між Заходом і Сходом. Західна людина намагається підкорити світ, стати наймогутнішою над природою чи над іншим народом (звідси безкінечні війни), а східна — намагається знайти своє місце в мікро- й макрокосмосі.

Україні, нам з вами, розвиваючи цінності Заходу, варто дослухатися й до Сходу, щоб, не втрачаючи ідентичності, знайти золоту середину — своє місце у світі.

Завдання ЗНО-2016 з англійської мови з поясненнями фахівців

Освіта.ua пропонує всім, хто готується до іспитів з англійської мови, безкоштовний онлайн-сервіс, що містить завдання тестів ЗНО з англійської мови, правильні відповіді на завдання, а також ґрунтовні пояснення провідних фахівців до правильної відповіді кожного з завдань тесту.

 ЗНО ОНЛАЙН. АНГЛІЙСЬКА МОВА

Розпочинається конкурс на участь у проекті "Go Camps"

"GO CAMPS" 

                      це мовні табори нового покоління на базі навчальних закладів 

 

 Опис та умови конкурсу 

Конкурс дитячої творчості "Молоде покоління за безпеку дорожнього руху"

Саме під таким гаслом щорічно проводиться Всеукраїнський дитячий творчий конкурс, засновниками якого є Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. 

Мета конкурсу - привернення уваги суспільства до проблем безпеки дорожнього руху,      формування в дітей безпечних навичок поведінки на вулично-дорожній мережі, дбайливого ставлення до власної безпеки та безпеки оточуючих, виховання свідомого ставлення до неухильного виконання правил дорожнього руху, зміцнення позитивного іміджу органів внутрішніх справ.

У 2016 році учні шкіл району активно включилися у проведення конкурсу і подали на розгляд районного журі цікаві роботи.  Малюнки, живопис, аплікації та фотографія з Дмитрівського, Благодатненського, Солончаківського НВК, Куцурубської, Рівненської, Іванівської, Василівської та Кам’янської шкіл яскраво відображали теми, пов’язані з безпекою поведінки на дорогах, вулицях, у транспорті.

Роботи всіх дітей направлені для участі у обласному етапі конкурсу. Сподіваємось, що і там вони будуть найкращими.